«Пустіть дітей – нехай ідуть до Мене...» (Мт 19, 14)

Важливою частиною в житті кожного християнина повинно бути оздоровлення й вдосконалення не лише душі, а й тіла. Саме тому в Україні й у цілому світі практикуються різноманітні зібрання християнської молоді та дітей, походи, табори.

У Бучацькій парафії (Тернопільська обл.) щорічно організовувалися п’ятиденні походи по Дністру, де молодь вчилась спільно молитись, працювати й відпочивати. Для дітей підліткового віку цього року настоятель бучацької парафії отець Даріуш Пєрнікарчик організував трьохденний активний відпочинок в горах, де вони відчули близькість Бога, молячись на найвищій українській гірській вершині.  

Виїзд дітей в Карпати відбувся 21 липня. Щиросердечно їх приймав настоятель коломийської парафії отець Петро Малий в селі Ясені. Попередній священик тамтешньої парафії Альфонс Гуровскіх у 1994-1995 роках заснував в селищі відпочинковий дім, куди могли приїжджати всі охочі християни, як з України, так і з Польщі. Відпочинок щоденно розпочинався вранішньою Святою Літургією, перед якою діти вчилися релігійному співу. У перший день, набравшись сил після здорового, власноруч приготовленого, сніданку відпочиваючі вирушили на підкорення гори Хомяк, на вершині якої відбулася спільна молитва біля фігурки Матері Божої. Наступною вершиною стала Говерла, схід на яку спричинив чимало перешкод. Адже через повені місцева річка Лазівщана вийшла з берегів й розмила дорогу, завдаючи цим великих труднощів у просуванні вперед. Підкорення вершини виявилося складним фізично, але сильним духовно. Через таке зближення з Богом діти виявили бажання навчитися у отця Даріуша нових пісень та молитов, що приємно вразило самого священика.

Закінчувався відпочинок поїздкою на найвідоміший український гірськолижний курорт Буковель, де підйом на канатній дорозі справив неабияке враження на дітей.

«Тільки глибоко віруюча людина може побачити у сході сонця з-за гірської вершини не тільки природній процес, а й Божу волю», – сказав організатор поїздки отець Дарій. За період цієї подорожі діти зрозуміли, що Бога можна знайти не лише в церкві, а й в усьому, що оточує нас. Бо Бог є в кожному з нас, розколіть кусок дерева й ви знайдете Його, піднесіть камінь і Він буде там. Тому «пустіть дітей, нехай ідуть до Нього»!

Оксана Конанець,

Уляна Легка