У період з 7 по 11 липня у місті Могільно (біля Гнєзно, Польща) відбулися  «Бенедиктинські Дні» під назвою «Зустріч Батьківщин». Подібні зустрічі проходять щороку у приміщенні колишнього Бенедиктинського монастиря, заснованого у 1065 році.

Сьогодні ж це парафіяльний храм та реколекційний дім. Організаторами цього свята є місцева римсько-католицька парафія та Європейський Центр зустрічей «Войчеха-Адальберта». Бенедиктинці брали участь у створенні європейської культури, у їхньому дусі Центр у Могільно прагне «зближувати слов’янські народи, руйнувати бар’єри, створені у минулому, і будувати дух єдності».

Метою «Зустрічі Батьківщин» є взаємне пізнання польської та української культур, зведення мостів та будівництво дружніх взаємовідносин. Україну, її традиції і культуру представляло 55 осіб: більшість з них – хори римсько-католицької парафії Свв. Петра і Павла у м. Рівному, дорослі та молодь, католики двох обрядів, а також православні парафіяльні хори, співочі ансамблі та аніматори (Педагогічне товариство «Клавіс»), які провели кілька цікавих тренінгів. Крім того були присутні студенти Інституту Релігійних наук св. Томи Аквінського (Київ). Із польської сторони у святі брали участь парафіяни та молодь з гнєзненської архідієцезіі.

Зустріч розпочалася Вечірньою на честь св. Войцеха – покровителя Польщі.

Храм був оздоблений об’єднаними прапорами Польщі та України і спеціально винесеною іконою Володимирської Божої Матері.

Після Вечірньої у дворі бенедиктинського монастиря XI століття, навколо найстарішого колодязя в Польщі, відбулася польсько-українська зустріч.

Очільник «Зустрічі Батьківщин» – священик Анджей Панасюк, директор Центру і настоятель, чий православний дідусь народився у селі Буща поблизу міста Рівного. Під час вечора «біля колодязя» він сказав, що «Європа – це спільнота батьківщин. Без коріння не зможемо зрозуміти, ким ми є». Протягом усіх Днів відбувалися тренінги про батьківство, проведені представниками „Tato.net”. Ця ініціатива в активний спосіб, використовуючи не лише лекції, але й ігри, навчає, як бути батьком або як допомогти чоловікам (також у майбутньому) виконувати це покликання. Тренінги Тато.net вже проводилися в Україні (в Одесі, Рівному, Львові).  

Щоденна Вечірня вказувала на Вселенство Церкви – на одній молитві співали пісні із західними і візантійських мелодіями, українською, польською, старослов’янською і латинською мовами. Для учасників з Польщі зворушливим моментом була можливість запалювати  свічки  протягом молитви. Під час Вечірні за святого Володимира о. Григорій Драус говорив про єдність Церкви у багатстві різних культур. Іншого дня вечірню про св. Бенедикта очолював бенедиктинець о. Кароль Майснер з Тиньца. Як спеціаліст у галузі сімейної консультації, він говорив про покликання батьків.

о. Анджей Панасюк дав учасникам завдання – навчитися від брата з-за кордону молитви «Отче Наш» його мовою і навпаки: «Це справжня зустріч батьківщин», – стверджує очільник дійства. Слугувала  цьому також презентація історії і культури Польщі та України у лекціях, фільмах і співі. Багато учасників у народних вишиванках привертали увагу оточуючих.

Спільно з Будинком Культури відбувся «Бенедиктинський ярмарок». На сцені міського парку виступали польські та українські ансамблі та аніматори  педагогічного товариства «Клавіс» з Рівного. Останні, попередньо навчивши польську молодь інтеграційним іграм, спільно провели «Дитячий фестиваль».

Про Язловецьку Божу Матір говорила с. Марія Пія, яка походить саме з Язлівця. Усі учасники недільної служби, яка проходила 11 липня, були запрошені до споживання польських та українських страв.

«Трохи боявся приїжджати сюди саме 11 липня, – сказав консул України Лукаш Горовський . – Мав побоювання, чи не буду атакованим. Але бачу тут нове покоління, нові польсько- українські відносини, вже звільнені від тягаря минулого. Треба продовжувати такі зустрічі поляків і українців, добре що з України є і римо-католики, і греко-католики, і православні, оскільки  ми є дітьми одного Отця».

Здійснюються слова Йоана Павла ІІ у Львові: «Обидва народи мають іти спільно в майбутнє»

Текст: о. Григорій Драус, Рівне

Фото: Семенова Вікторія, Київ