Надзвичайний подарунок приготував нещодавно Бог для дніпропетровських вірних, які вже понад два роки щоденно молилися перед своєю святинею, на жаль, на тротуарі. Після Святої Служби, напередодні урочистості Успіння Пресвятої Діви Марії, несподівано для себе місцеві католики знайшли двері храму незачиненими - цей знак вони сприйняли як подарунок від Святої Діви. З того часу брати капуцини та парафіяни цілодобово перебували в храмі, відправляючи Богослужіння, молячись, прибираючи.

Можна вважати, що Бог подарував вірним Дніпропетровська час особливої підготовки до великої урочистості, яку вони святкували в суботу, 29 серпня вже всередині своєї святині.

Ще зранку перед каплицею на вулиці Комсомольській, від якої вирушила процесія до храму, було чути радісні оклики, привітання з перемогою. Збиралися парафіяни, деякі з них прийшли після нічного чування, подвір’я поволі наповнювалося гостями, які прибували до Дніпропетровська з багатьох міст України.

У визначену годину урочиста процесія з Пресвятими Дарами вирушила від каплиці в напрямку храму на центральному проспекті міста. Не лишилися також зібрані на тротуарі, як звичайно, але цього дня урочисто увійшли до своєї святині, яку, дякуючи Богові, суд визнав такою. Радість зібраних не мала меж, здавалося, що навіть обгорілі стіни та стелі, знищений дах не є такими жахливими. Всередині храму на величезній прикритій купі сміття, яке залишилося після ремонтних праць попереднього «власника», стояла фігура воскреслого Христа.

Перед Богослужінням було проведено прес-конференцію для багатьох журналістів місцевих та регіональних телевізійних каналів та друкованих видань.

Святу Месу очолив єпископ ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії Мар’ян Бучек. Разом з ним співслужили єпископ Станіслав Падевський, єпископ-помічник Київсько-Житомирської дієцезії Станіслав Широкорадюк та єпископ-помічник Одесько-Сімферопольської дієцезії Петро Мальчук. На початку також було зачитано листи, які надіслали Архієпископ Львівської архідієцезії Мєчислав Мокшицький та єпископ-ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії Леон Дубравський, які не змогли прибути на це святкування особисто. Також прибуло багато запрошених гостей, які в якийсь спосіб допомагали у поверненні цієї святині.

На початку Божої Служби зі словами привітання звернувся до зібраних настоятель парафії св. Йосипа в Дніпропетровську брат Казимир Гузік. Звертаючи увагу присутніх на фігуру Воскреслого Христа, яка була знаком Божої перемоги в цій, по-людськи безнадійній справі, він привітав усіх словами «Христос воскрес!». Розповідаючи про недавнє чудо, бр. Казимир нагадав слова єпископа Леона Дубравського, який в березні цього року під час Божої Служби з нагоди свята св. Йосипа промовив, як вже тепер відомо, пророцтво про те, що Богородиця відкриє двері храму на Своє свято на Успіння. Брат Казимир висловив щирі слова вдячності всім, хто прибув на це свято, підкреслюючи присутніх єпископів, першого настоятеля о. Мартіна, дипломатичних гостей та багатьох, хто спричинився до повернення храму парафії. Оскільки на святкування було запрошено також Посла США в Україні, який сприяв справі повернення храму та надавав потрібну допомогу, було прочитано лист, який він надіслав з цієї нагоди. Завершуючи своє слово бр. Казимир подякував всім присутнім за те, що захотіли розділити радість дніпропетровських католиків, а також всім тим, хто молився протягом останніх років про щасливе розв’язання цієї справи, про яких знає тільки Бог.

На початку Божої Служби відбулось освячення храму через окроплення, яке вчинив єпископ Станіслав Широкорадюк.

Темою проповіді єпископа Мар’яна Бучека були суспільні відносини, він нагадав про те, що завжди, коли людина розриває свої стосунки з Богом, до чого призводить стрімкий розвиток останніх десятиліть, вона також розриває зв’язки з іншою людиною і це є неминуче. А наслідком такого стану речей є саме несправедливість, неповага, байдужість, які все глибше проникають в сучасне суспільство. Згадав він також про те, що найчастіше під час офіційних зустрічей з представниками влади, вони, єпископи, чують прохання про те, щоб відроджувати віру у людей, щоб намагатися вести їх до Бога, і це завдання насправді є першочерговим, бо теперішнє суспільство бажає будувати своє життя виключно на матеріальних цінностях, але ж цього недостатньо. Безсумнівним є те, що людина має також і душу, тобто потребує не тільки зовнішнього добробуту. Єпископ закликав всіх присутніх до вірного крокування за Богом, Котрий єдиний може вчинити з нас справжніх християн.

Підчас процесії, в якій приносили дари на вівтар, можна було побачити історію останніх місяців цієї парафії. Першим принесли уламок хреста, що стояв перед храмом, який взимку було зламано та викрадено, але через кілька днів повернуто. Другим даром була пам’ятна дошка на честь 300-річного ювілею присутності Братів капуцинів в Україні. Третім даром до вівтаря принесли рішення Господарського суду м. Дніпропетровська про визнання права власності на храм за дніпропетровською католицькою парафією св. Йосипа, цей дар принесли до вівтаря подружжя Василь та Анна Шурпінови, адвокати, які захищали парафію протягом всього судового процесу. Наприкінці принесли до вівтаря хліб і вино на знак всіх наших трудів та старань, які піднімаємо в своєму житті, жертвуючи їх Богові.

Перед благословенням і завершенням Богослужіння слова вдячності висловив брат Блажей, Віце-провінціальний міністр Братів Менших в Україні. Подякував він Богові насамперед за брата Казимира, який «в єдності з Церквою та братами приймав часто важкі, непопулярні, часом, контрверсійні рішення, триваючи на молитві вдень і вночі, слухаючи Божого голосу, шукаючи Божого виходу маючи перед очима усі події останніх років». Перше слово було надано о. Мартіну Янкєвичу, першому настоятелю цієї парафії. Він не приховував глибокого зворушення з приводу доброти і любові Бога, завдяки Котрому сталося те, що було неможливим. Адже минуло сімнадцять років від перших спроб, які він робив, щоб повернути цей храм. Були переговори, зустрічі з владою, листи, прохання, в цій справі заступалися і колишній Папа, Слуга Божий Йоан Павло II і теперішній Папа Бенедикт XVI – здавалося б все марно. Однак Бог об’явив Свою Всемогутність в Своєму часі.

Зі словами солідарності звернувся до зібраних Посол Республіки Польща в Україні п. Яцек Ключковський, дякуючи Богові, що міг спричинитися до цієї доброї справи повернення храму в Дніпропетровську.

Слова підбадьорення та утіхи пролунали з уст єпископа Станіслава Падевського, колишнього ординарія Харківсько-Запорізької дієцезії Станіслава Падевського. Він побажав всім присутнім, щоб росли і множилися плоди цієї спільної молитви.

На кінець Богослужіння всі зібрані вірні отримали урочисте благословення.

текст: Марина Журавель

фото: http://catholic-dp.org.ua